Присвячено пам’яті загиблих дітей

ТИ ЯК, РОСІЙСЬКА ДІВЧИНКО?

Ти як, російська дівчинко? Привіт!

Напевно, ти за татом сумувала?

А я померла в юних десять літ,

Твоя сім’я моє життя забрала.

Твій тато, справді, ніби лютий звір!

Він братика мого убив без жалю,

А я тікала, вибігла у двір,

Але мене замкнули в підвалі.

А там лежав застрелений татусь,

Я бачила, як кров лилась рікою.

А в хаті плакав зв’язаний дідусь.

Його побили і шукали зброю.

Твій тато мою маму шматував,

І так безжально бив її ногами.

У неї всі прикраси він забрав,

Вони, напевно, вже у твоєї мами!

У моїх вушках й досі її крик,

Який ставав тихішим і тихішим.

А потім голос мами просто зник.

Її нема. Не витримала більше.

Її до мене кинули в підвал.

Твій тато там знущався наді мною.

А мій татусь застрелений лежав,

І кров моя лилася там рікою.

Ти як, російська дівчинко? Живеш?

А я лежу, убита твоїм татом.

Мій хрестик ти, напевно, бережеш,

Тобі подарував його на свято.

Мені цікаво, він ночами спить?

Цілує твою маму? Обіймає?

Моя матуся вбитая лежить,

І він про це чудово пам’ятає.

Твоя матуся змила нашу кров?

Тобі вдягла моє червоне плаття?

Твій тато в нас понівечив любов,

Тіла дітей він розривав на шмаття.

Ну що, російська дівчинко! Бувай!

Мене знайшли й, нарешті, поховають.

До Бога підіймуся в рай!

Там Янголи на мене вже чекають!

Автор: Ольга Киця

С Виконавець: бібліотекар Наталія ЛОЗКО

 

Ми на нашому сайті використовуємо файли cookie, якщо ви не згодні, щоб ми використовували даний тип файлів, ви повинні відповідним чином встановити налаштування вашого браузера (в такому випадку ми не гарантуємо коректної роботи сайту) або не використовувати наш веб-сайт

x