Національний тиждень читання поезії 2024: «Ріки незмінно течуть додому»
Старокостянтинівський аграрно-промисловий ліцей узяв участь в Акції. Протягом тижня ( з 16 по 24 березня) в закладі було проведено такі заходи:
- поетичні читання
“ЛУНАЙ, ВЕЛИЧНЕ НАШЕ СЛОВО!”
обговорення поетичних творів.
Авторський вірш
Марія Агапова. Мій дім
Мій дім – мій храм, моя фортеця,
Мій спокій, тиша і любов.
Немов душа додому рветься,
Хоче вертатись туди знов.
Домівка – це не про будинок,
Не стіни, стеля та підлога.
Це місце, де душа знайде спочинок,
Куди вестиме будь-яка дорога.
Назвати домом можна і людину,
Кохану, рідну, серцю милу.
Та поміж цим і Батьківщину,
Яка дає людині крила.
Домівка там, де є кохання,
Любов до всього навкруги,
Де щирим є навіть мовчання,
Додому вестимуть усі стежки.
Вірші місцевої поетки Світлани Мілімук
Моя оселя затишна і тиха,
Вона буває радісна й сумна.
Були дні радості в ній і лиха,
І плакала й сміялася вона.
Моя оселя – пісня колискова,
Бабусин борщ, що пахнув на весь світ.
В саду веснянім вишня пурпурова,
І під вікном моїм калини цвіт.
Усмішка мами лагідна й привітна,
І українська пісня за столом,
Яка із року в рік все далі квітне
І не всиха, як чисте джерело.
Багато різних квітів біля неї,
Що посадили з мамою колись.
Троянди, чорнобривці і лілеї,
І плющ високо на паркан повивсь…
Моя оселя ,в радість чи у скруту
Я тільки в ній відраду віднайду.
І до ікон спокутувать спокуту
В свою оселю я лише прийду!
Мій ДІМ – Україна
Мій дім – Україна ,
Мій дім – це родина.
Це мама і тато,
Сестричка і братик.
Мій дім-моя пристань.
Там затишно й ситно.
Там весело й мило,
Там просто і щиро.
Мій дім-це мій спокій,
І скільки б нам років
Не було – ми линем
Додому, в родину!
Бо там ми ще діти
Любов’ю зігріті.
Мій дім-це сім’я,
Щаслива в нім я!!!
Вірш здобувача освіти Влада Поліщука
У домі стіни тихі та міцні,
Стеля висока, мов небеса нічні.
Тут пахне випічкою мами ніжно,
Любов’ю, теплом, мріями вічними.
Кожна стіна тут сповнена спогадів,
Щастям і теплом, як вічний струмок.
І стеля, наче обійми без краю,
Обіцяє щастя, як вічний дарунок.
І коли вітер за вікном віє,
Ти знаєш — тут завжди твій дім є.
Бо в ньому пахне випічкою ніжно,
Любов’ю, теплом, мріями вічними.
Усі, хто чув поетичне слово, поринув у світ поезії! Адже вірші завжди лікують, надихають, розчулюють, смішать. Поезія не вимагає від вас багато уваги й часу – але якщо ви все ж знаходите для неї трохи місця у своєму житті – вона вам неодмінно віддячує. Ця Акція – гарна нагода була для тих, хто любить почитати, попіклуватися про свою книжкову полицю й поповнити її поезією.